Перший день “Фіналу восьми” національного Кубку видався неймовірно напруженим
«Лукас» (Кременчук) – «Буран-Ресурс» (Донецьк) – 7:2 (3:2)
Голи: Євген Леміш, 1, Максим Кулька, 3, 27, пен., 37, Антон Тарасенко, 11, Кирило Смирнов, 33, Сергій Лапа, 36 – Валентин Бондарь, 6, Дмитро Сільченко, 20
“Лукас”: Сергій Прихожий, Андрій Маньківський, Антон Тарасенко, Валентин Цвєлих, Євген Леміш, Євгеній Данилейко, Кирило Смирнов, Максим Крупін, Максим Кулька, Сергій Лапа
“Буран-Ресурс”: Володимир Удовиченко (В’ячеслав Кобець, 15), Олександр Колесніков, Валентин Бондарь, Валерій Грицовець, Віталій Ятло, Дмитро Волошин, Дмитро Сільченко, Ігор Москвичов, Олег Мірошник, Роман Стрельцов, Сергій Капелюшний
Попередження: Кирило Смирнов, 7, Максим Крупин, 38 – Валентин Бондарь, 36, Олег Мірошник, 20, Ігор Москвичов, 27.
Вилучення: Максим Кулька (груба гра)
У першому чвертьфіналі національного кубку зустрілися провідні команди першої ліги – “Лукас” з Кременчука і “Буран-Ресурс” з Донецька, причому в складах команд було стільки зірок вітчизняного футзалу (хай і втративших з віком минулу різкість), що деякі колективи вищого ешелону можуть лише позаздрити.
Перший гол у виконанні кременчуцької команди вийшов з розряду тих, що запам’ятовуються. Цілі досяг перший же удар Леміша на стартовій хвилині, причому закриваючий огляд воротареві партнер красиво стрибнув вгору, немов гімнаст. Через дві хвилини “Лукас” вже мав перевагу в два м’ячі: прорив по флангу, простріл і результативне замикання. Останнім м’яча торкнувся Кулька, а граючий тренер дончан Валентин Бондарь тут же узяв тайм-аут. Після такого початку мимоволі подумалося: ну ось же він романтичний футзал десятирічної давності.
“Помаранчево-чорні” і далі більше володіли м’ячем, регулярно загострювали гру, а забити ніяк не виходило. Так тривало до 6-ої хвилини. Сільченко пробив здалеку, м’яч влучив в стійку, потім в ногу Бондаря і виявився за заліковою лінією. Хтось скаже, що це курйозний гол, але він витікав із спрямованості гри. Дончане не заспокоювалися, колектив з Полтавської області намагався швидкості гасити і терпів в обороні. В середині тайму “Лукас” вистрілив точно в яблучко утретє. Тарасенко вискочив один на один і відправив м’яч до воротарського “будиночка”. Суперник же продовжував створювати і. тринькати гольові моменти.
За п’ять хвилин до перерви донецький голкіпер став підключатися до атак, і кременчужці тут же заробили п’ятий командний фол. Гасити пожежі “Лукасу” з кожною хвилиною ставало все важче. Перед антрактом рахунок таки став 3:2. Маньковский намагався винести м’яч з воротарської, але влучив в ногу Сільченку, від якої той полетів між ніг голкіперові.
Другий тайм розпочався з випаду Сільченка, який сам відібрав м’яч і спробував відправити його під перекладину. Зупинити атакуючого вдалося тільки за рахунок явного порушення правил. “Буран-Ресурс” грав з великим бажанням найшвидше відігратися, але це команді і заважало. “Лукас” оборонявся без нервів і чекав свого шансу.
В якості джокера Валентин Бондарь вирішив використати Москвичова. Так-так, саме легендарного бомбардира, який встиг закінчити кар’єру, потренував “Шахтар” і “Сапфір”, а тепер відновив кар’єру гравця. На жаль, саме знаменитий гравець не встиг за суперником, отримав “гірчичник” і заробив пенальті. Кулька з “точки” пробив сильно і точно – 4:2. Це був ключовий момент усього протистояння.
Додати в класичних складах у донецької команди не виходило, а тому слід було чекати переходу на гру в п’ять польових. Цю роль після тайм-ауту традиційно став виконувати Кобецm. Емоцій вмить додалося. Все закінчилося перехопленням і точним ударом Смірнова по порожніх воротах – 5:2. При цьому рахунку воротарську футболку одягнув вже Бондар, потім його змінив Кобець. І Лапа забив ще один гол ударом по порожніх воротах, а Валентин Бондарь, що намагався довести арбітрам їх неправоту, отримав “гірчичник”. Не хочеться вішати ярлики, але це була агонія. Кулька після довгої передачі забив сьомий м’яч, а на майданчику ледве не спалахнула бійка стінка на стінку.
На передостанній хвилині один з героїв поєдинку Кулька заробив червону картку і достроково відправився в роздягальню. У меншості міг забити Тарасенко, втім, це вже не було важливо. “Лукас” вийшов в півфінал кубку України.
“Спортлідер+” (Хмельницький) – “Моноліт” (Харків) – 6:0 (2:0)
Голи: Андрій Чуднов, 11, Максим Івонко, 18, 40, Дмитро Михайленко, 32, 38, Максим Лисенко, 40
“Спортлідер+”: Максим Лисенко, Олексій Фетько, Андрій Чуднов, Володимир Сондак, Дмитро Калуков, Дмитро Мартинюк, Дмитро Михайленко, Максим Івонко, Максим Коробка, Сергій Рибак, Ярослав Заворотний
“Моноліт”: Артем Тарасов, Олександр Мінаєв, Олександр Педяш, Дмитро Долгов, Євген Ланко, Костянтин Сколотій, Максим Панасенко, Сергій Малишко, Станіслав Моспан, Тарас Рибак, Ярослав Лебідь
Черкаський “Фінал восьми” національного кубку продовжили хмельницький “Спортлідер+” і харківський “Моноліт”. Фаворитом вважався представник вищого дивізіону, який вже створив головну сенсацію розіграшу, коли вибив з подальшої боротьби лідера поточного чемпіонату, “Єнакієвецт”. Цікаво, що обидва колективи були засновані в 2005 році, але якщо подоляни йшли від низів вгору, то слобожани після декількох сезонів в еліті узяли самовідвід з економічних причин.
Початок поєдинку вийшов обережним, атаки з ударом якщо і проходили, то не завдяки задумкам тих, що атакують, а усупереч хорошому руху в обороні. “Моноліт” почав куди агресивніше за суперника, що виражалося у кількості ударів і високому натиску. “Спортлідер+” довго терпів, а потім хмельницький Рибак трохи не відкрив рахунок. Нападаючого прогавили прямо по центру воріт, і треба сказати спасибі харківському кіперу Тарасову, що м’яч не опинився в сітці. Після цього моменту “малинові” стали грати сміливіше, а Сондак не потрапив по порожніх воротах із забійної позиції.
В середині першого тайму боротьба йшла зі змінним успіхом. Проте оборонятися у команд виходило краще, ніж комбінувати і гостро атакувати. Тільки упіймав себе на цій думці, і рахунок був відкритий. Михайленко приловчився зробити передачу повз чотирьох захисників, а Чуднов пробив зблизька повз воротаря. Харківський Рибак міг зрівняти рахунок красивим ударом головою, ось тільки в ствір воріт не влучив. Здавалося б, тільки момент, проте після нього подоляни тимчасово знову опинилися в “окопах”. Віктор Мглинець дуже нервував. Марно. Івонко перед перервою прорвав харківську оборону по лівому флангу і розкішним обвідним ударом переграв воротаря – 2:0. На підсумковому результаті першого тайму позначилася різниця в класі суперників.
Продовження, як мовиться, послідувало. “Моноліт” активно почав другий тайм, “Спортлідер+” відповідав рідко та влучно (у перекладину м’яч, наприклад, потрапив). Команди відбігали п’ять хвилин, а грі явно бракувало вибухів. Якщо подолянам вони і не були потрібні, то харків’яни, видно, вже грали на межі. Нічого, на жаль, не змінилося і за наступні п’ять хвилин. Запам’ятався хіба що фланговий випад Калукова, але переграти у ближньому бою голкіпера йому не вдалося.
У харків’ян залишався один вихід – гра в п’ять польових. Перший же вихід “Моноліту” у більшості закінчився перехопленням і точним ударом Михайленко по порожніх воротах. Гра, ясна річ, стала сумбурною. Хмельницький воротар Лисенко все частіше виявлявся на лінії вогню, але не здавався. Представник Екстра-ліги у відповідь став випускати Заворотного з воротарськими обов’язками. Забили “малинові”, причому той же Михайленко, ударом зі своєї половини по незахищеній рамці. П’ятий гол у виконанні Івонко, який втік на порожні ворота, і шостий у виконанні голкіпера Лисенко були вже з розряду контрольних пострілів.
“Локомотив” (Харків) – “ІнБев” (Житомир) – 2:0 (2:0)
Голи: Бето, 4, Дмитро Сорокін, 13
“Локомотив”: Дмитро Литвиненко – Олександр Сорокін, Дмитро Сорокін, Дмитро Клочко, Микола Білоцерківець – Бето, Микита Шпигарь, Сергій Журба, Дмитро Камеко – Віталий Кисельов, Дмитро Федорченко, Євген Клочко, Євген Сірий
“ІнБев”: Михайло Соколовський – Тарас Шпичка, Андрій Ткачук, В’ячеслав Листопад, Сергій Чепорнюк – Роман Киришун, Олександр Школьний, Валерій Директоренко, Сергій Литвиновський – Володимир Мухін, Юрій Коваль
Попередження: Микола Білоцерківець, 15, Дмитро Камеко, 19 – Олександр Школьний, 19, В’ячеслав Листопад, 30
Третій сьогоднішній чвертьфінал кубкового “Фіналу восьми”, в якому харківський “Локомотив” грав проти житомирського “ІнБеву”, спочатку представлявся матчем з самим передбачуваним кінцем. Класова перевага “залізничників”, які залишаються діючими чемпіонами України, над дебютантом першої ліги виглядала гарантією завоювання путівки в півфінал.
Не можна сказати, що “Локо” з перших секунд став теоретичну перевагу утілювати в життя, проте вже після першої зміни Бето мав забійний момент. Бразилець схибив, але епізод виявився показовим. Після репетиції Бето відкрив рахунок класним ударом зльоту в дальню “шістку”. При мінімальній перевазі харків’яни вже нікуди не квапилися, подій не форсували, грали з внутрішньою упевненістю. Поєдинку явно бракувало напруги.
В середині тайму аутсайдер тільки оборонявся, а за воротаря в одному з епізодів зіграв каркас воріт. Житомиряни, звичайно, старалися, змушували опонента збирати фоли (п’ять порушень правил вже на 12-ій хвилині), а ось попереду у них нічого не клеїлося. Євген Ривкін багато експериментував з поєднаннями, ігровий час отримували усі заявлені на матч. Рахунок став 2:0 після дальнього удару Дмитра Сорокіна.
Повернути інтригу “ІнБев” міг після шостого фолу “Локомотиву”. Дабл-пенальті пішов пробивати Ткачук і після величезного розгону у верхній кут. не влучив. Чемпіон у відповідь пробачив опонента, коли Євген Клочко замикав простріл і влучив в стійку. Найреальніший шанс розмочити рахунок до перерви був у Киришуна. Він завершував швидку контратаку на останніх секундах, але найвищий клас продемонстрував Литвиненко. Голкіпер встиг переміститися в дальній кут і відбив “мертвий” м’яч.
Перерва нічого не змінила. “Локомотив” володів ігровою ініціативою, а думки “бігали” вже в півфіналі. “ІнБев” і радий би додати, та де резерви для цього узяти. Відрізками, на жаль, складалося враження, що команди тренуються, адже в чвертьфіналі кубку країни вогню повинно бути більше. Поки це був найнудніший матч ігрового дня.
Новими фарбами гра могла заграти, якби забили представники другого дивізіону. Час йшов безповоротно, а у них і шансів-то не було. “Червоні” навіть при економній грі до третього голу були ближчими. Михайло Соколовський (повний тезка колишнього капітана донецького “Шахтара” часів ще СССР) практики піднабрався предостатньо.
Без виходу Чепорнюка у воротарській футболці за вісім хвилин до кінця не обійшлося. Ризик, як відомо, благородна справа. Тільки без ударів не відіграєшся, а Дмитро Клочко першим ударом по порожніх воротах перевірив на міцність перекладину. Школьний також влучив в поперечину. Після такого обміну люб’язностями градус боротьби нарешті підвищився і… фінальна сирена. “Локомотив” для виходу в півфінал витратив рівно стільки сил, скільки для того вимагала ситуація.
“Ураган” (Івано-Франківськ) – “Енергія” (Львів) – 1:3 (1:1)
Голи: Роман Кордоба, 20 – Євген Рогачов, 9, 32, 40
“Ураган”: Роман Колток, Андрій Сімка, Євген Валєнко, Ільдар Макаєв, Максим Павлюк, Морено, Орест Боргун, Петро Шотурма, Роман Кіндратів, Роман Кордоба, Роніньо, Сергій Якунін, Тарас Королишин
“Енергія”: Володимир Кардаш, Олександр Бондарь, Валерій Легчанов, Дмитро Бондарь, Євген Рогачов, Максим Павленко, Михайло Грицина, Микола Грицина, Степан Струк, Тарас Кузь
Попередження: Максим Павлюк, 7, Роман Кіндратів, 22, Андрій Сімка, 25
Завершальним в програмі першого дня “Фіналу восьми” Кубку України стояв матч, який був найбільш очікуваним і обіцяв неслабку інтригу. Четвертий рік поспіль жереб зводить чи то в чвертьфіналі, чи то в півфіналі непримиренних суперників, і кожного разу переможцем ставала “Енергія”, і, до речі, після цього вигравала кубок.
Головні тренери команд, Сергій Гупаленко (через дискваліфікацію спостерігав за грою з трибуни) і Олександр Косенко, у своєму розпорядженні мали оптимальні склади, так що матч почався практично без розкачки. Франківці вже в першій зміні спробували подавити суперника пресингом, і “енергетики” зазнавали труднощів в тому, щоб зав’язати свою атаку. До того ж, наставник львів’ян при втраті м’яча відразу ж підказував футболістам “Сідай!”, що говорило про те, що “Енергія” налаштована зіграти на контратаках. І робила вона це, слід сказати, дуже відлагоджено – принаймні, Кардашу вступати в серйозну гру не доводилося, а ось Колтка дальніми, але неточними ударами львів’яни тривожили справно. І тільки на 5-ій хвилині Рогачвв пробив здалеку впритирку із стійкою – Колток в стрибку відбив м’яч в аут.
Це була тільки пристрілка, а на 8-ій хвилині Колток по-справжньому виручив – швидка контратака завершувалася ударом Миколи Грицини впритул, але воротар “Урагану” продемонстрував найвищу майстерність. Не менш вдало Колток зіграв, коли відбив удар Дмитра Бондаря з-за меж штрафного. А ось з дальнім ударом Євгена Рогачова через декілька секунд не упорався – шкіряний снаряд, немов куля, залетів в кут воріт.
Після того, як рахунок було відкрито, пішла гра, яку називають “гойдалки”, – команди обмінювалися атаками і удари по воротах сипалися як з рогу достатку. Відмітимо, що дуже корисно у “Енергії” діяли реактивні брати Грицини, які намагалися “розрізати” оборону “Урагану”.
На 12-ій хвилині біля воріт “Енергії” був призначений вільний удар за два дотики воротаря, що викликало різку незгоду з боку львів’ян. Після тайм-ауту Шотурма обігрався з Павлюком і двічі пробивав по воротах, але львів’яни відбилися. Після цього біля воріт Кардаша стало дуже гаряче, але то удари йшли повз ворота, то воротар “Енергії” був на висоті.
Витримавши цей потужний штурм, “Енергія” майстерно відсунула гру від своїх воріт, але “Ураган” до останніх секунд був наполегливий у своїх атаках, і за декілька секунд до перерви Кордоба гарматним дальнім ударом зрівняв рахунок. Рахунок 1:1 за підсумками першого тайму обіцяв дуже цікаву другу половину.
Ледве вона почалася, як “Енергія” відкотилася до своїх воріт, але, проте, ледве не пропустила – проте Морено не зміг з метра підправити м’яч у ворота після прострілу Роніньо. Через дві хвилини вже Кордоба з півметра не зміг пробити точно – асистував той же Роніньо. Перевага по володінню м’ячем в “Урагану” була тотальною, але “Енергія” не відходила від своєї установки на гру від оборони. “Ураганівці” іноді загравалися, пропускали контрвипади, і Кіндратив з Сімкою за їх зрив заслужено заробили по жовтій картці. Фол за фолом, і вже на 27-ій хвилині у франківців стало 5 командних порушень!
Стало зрозуміло, що для “Енергії” цей момент стане потужним козирем, і 6-й фол львів’яни шукатимуть обов’язково. “Урагану”, звичайно ж, треба було діяти акуратніше, але від своєї гри франківці не відійшли. Так, кожен і шукав свій шанс, іноді команди були близькі до голу, але воротарі справно робили свою роботу.
На 32-ій хвилині “ураганівці” таки сфолили в 6-й раз, причому на половині “Енергії” – Рогачов з 10-ти метрів пробив майже по центру, і м’яч від руки Колтка опинився у воротах. “Енергія” повела в рахунку, і це була вже її гра. На 36-ій хвилині Рогачов міг оформити хет-трик, але замикаючи штангу, неймовірним чином пробив повз ворота.
Лише за три хвилини до сирени тренерський штаб “Урагану” почав готувати гру з п’ятим, але Валєнко у воротарській футболці вийшов тільки за 1.14 до сирени. Але всього через 25 секунд послідувала помилка, і Рогачов відправив м’яч до порожніх воріт. Це був гол, який поставив крапку в грі. “Енергія” в півфіналі, в четвертий раз підряд вибиваючи “Ураган”. Проводячи паралелі – це заявка на перемогу в кубку?
Sport.ua
