Команда з Чорного Острова цьогоріч вчинила справжній фурор в чемпіонаті району з футболу
У сьогоднішньому матеріалі, який цілком і повністю присвячений ФК «Промінь» (Чорний Острів), ми познайомимо Вас з історією та буденним життям цього самобутнього колективу, в якому підібралися дійсно кваліфіковані виконавці та просто хороші люди. Я вважаю, що це стало вирішальним чинником у здобутті омріяних золотих медалей чемпіонату Хмельницького району, про які футболісти команди та пересічні жителі Чорного Острова вже дуже довго мріяли. Також ми повідаємо Вам про історію зародження футбольного руху у цьому вельми цікавому населеному пункті. Цей матеріал – це подяка від адміністрації сайту sportlider.km.ua за чудово проведений сезон.
А все розпочалося у 1944-ому році, коли до місцевого мешканця, Черватюка Петра Кириловича, прийшли старші хлопці з села Мар’янівка: Віктор Гуцал та Микола Івченко. Петро поліз на горище, і випадково знайшов там… футбольний м’яч! Я думаю, що не варто нагадувати, якою розкішшю це було у роки Великої Вітчизняної війни. Чи це був німецький чи радянський м’яч, але він був обміняний на трофейну зброю. Перші футбольні баталії після війни відбувалися на березі річки Мшанець, що розділяє Чорний Острів та Мар’янівку.
Після Великої Перемоги футбольна команда Чорного Острова брала участь в першості Хмельницької області у другій групі. Виступала непогано, перебуваючи постійно серед лідерів сільських районів. В 60-ті роки в команді найбільше визначалися впевненою та видовищною грою брати Істратови, Володимир та Анатолій, Кувіла Олександр, брати Мартинюки. Пізніше на зміну прийшли молоді та амбіційні футболісти. Це: Анатолій Бражанський, Микола Возний, Валерій Раскурін, Василь Іванюк, Сергій Кудряшов, Борис Чорнобай, Георгій Савицький, Петро Рудий, Віктор Галашевський, Василь Танюк, Борис Яневич та Василь Кравчук. Серед них найбільше виділявся Возний. Висока швидкість (стометрівку бігав за 11,3 секунди, був призером обласних змагань з бігу), сильний та точний удар з обох ніг, висока результативність – ось такі козирі Миколи, який на довгий час став еталоном для всіх футболістів та жителів Чорного Острова. В ті часи команда проводила свої матчі на стадіоні, який був розташований на березі річки Південний Буг. Домашня арена збирала на ігри більше тисячі глядачів, що для такого рівня є досить пристойним результатом. Тоді команда була також комлектована провідними футболістами з сусідніх селищ, адже її кольори захищали військовослужбовці із військової частини в Грузевиці та кращі футболісти села Наркевичі. Але в 1963 році настали важкі часи для цього колективу. Чорноострівський район було розформовано, однак команда ще довгий час брала участь у різних змаганнях. Але потім сталося щось накшталт часів збірної Камеруну на чемпіонаті Світу 1994 (криза, форму для команди шили на міській трикотажній фабриці, а згодом клуб і взагалі був розформований…). Команда відродилася у 1980-ому році за рахунок ентузіазму молодих жителів Чороного Острова, які охоче займалися спортом, особливо футболом. Саме того ж року в місцеве ПТУ на роботу приїхав великий ентузіаст футболу, викладач фізкультури Дем’янчук Сергій Володимирович, з іменем якого пов’язане подальше життя команди. Він тренує місцевих футболістів, і створює команду «Промінь», яка тоді захищала честь Чорноострівського дослідно-експериментального заводу. Директор підприємства, Файнштейн Максим Михайлович, всіляко допомогає команді: надає транспорт, купує форму, виділяє гроші на участь в змаганнях. Тоді колектив брав участь в чемпіонаті Хмельницької області, успішно конкуруючи з командами Волочиська, Хмельницького, Дунаєвець та інших сіл і районів. Не маючи свого поля, команда обладнала футбольний стадіон в селі Антонівка, де приймала свої суперників.
В той же час зусилля активістів селища не пройшли марно. Було, владою вже Хмельницького району, вирішено збудувати стадіон. І вже через декілька років команда «Промінь» приймала своїх опонентів на власному полі, що стало неабиякою подією в житті клубу. В середині 80-х років чемпіонат району не проводився, однак це на заважало «Проміню» бути найбільш організованою командою в ньому. Не гаяли часу футболісти і взимку, успішно виступаючи в чемпіонаті області з футзалу. Найкращими бомбардирами цих змагань з 1981 по 1991 роки були Володимир Кукуруза, Микола Возний та Олег Редикульнов.
В кінці 80-их команда почала поповнюватись футболістами з міста Хмельницького. Спочатку їх було двоє-троє, а пізніше вони складали майже весь кістяк команди «Промінь». Клуб почав вже грати тільки в першості Хмельницького району. Коли ветерани закінчили свої виступи, розпочався спад футболу в Чорному Острові. З 2000 року на зміну досвідченим футболістам прийшли їх діти: Вадим та Денис Дем’янчуки, Роман Шевчук, Андрій Гелеверя.
Відзначу, що наразі футбол в смт. Чорний Острів знову знаходиться на підйомі. Цьогоріч «Промінь» тріумфував у чемпіонаті Хмельницького району, яка має дуже солідний вигляд, в основному завдяки футболістам з обласного центру. Провівши сезон на високому рівні, Семенюк і компанія нарешті здобули омріяне чемпіонство, втерши носа головним конкурентам в обличчі Розсоші, Ружичної, Пирогівець та Лісових Гринівець. Сила клубу – у його колективі. Футболісти не лише є партнерами на полі, а й друзями по життю та поза межами футбольного поля. Весь колектив достойний похвали, але найбільше виділялися капітан команди, Федір Семенюк (який став кращим бомбардиром змагань, і її лідером та ідейним натхненником), Олександр та Андрій Суєцькі, Вадим Дем’ячнчук, Богдан Гурський, Валентин Білик, Андрій Гелеверя, Сергій Концевич, Олександр Пірог та Віталій Камінський, який суттєво підсилив гру команди у другому колі змагань. Відзначу, що «Промінь» не зупиняється на досягнутому і не почиває на лаврах (як дехто думає), а наразі продовжує впевнено крокувати у розіграші Кубка Хмельницького району. Здолавши в додатковий час з однаковим рахунком 3:1 опонентів з Лісових Гринівець та Розсоші, Семенюк і Ко здобули путівку у півфінал змагань, і мають непогані шанси на здобуття головного трофею.
Наразі «Промінь» є однією з найбільш титулованих команд району – багаторазовий чемпіон та призер розіграшу першості Хмельницького району, багаторазовий володар Кубку Хмельницького району. Відзначу, що гра команди приємно вражає своїми змістовними та тактичними комбінаціями, та просто вона дуже видовищна та результативна. Команда має досить пристойну армію вболівальників. І воно не дивно: як не закохатися у футбольному плані в команду, за грою якої дійсно любо-дорого спостерігати?
Наостанок хочеться «Променю» подальших успіхів та розвитку, і обов’язкового підкорення в найближчому майбутньому всіх можливих вершин!
