«Кардинал-Рівне» – «Спортлідер+» – 3:2. Післяматчеві коментарі головного тренера рівнян
На відміну від свого колеги з Хмельницького головний тренер МФК «Кардинал-Рівне» Сергій Піддубний виглядав більш оптимістичним, хоча особливого задоволення в його очах не було помітно, лише втома після зіграного непростого матчу. Але не зважаючи на це, він, як завжди, своїми відповідями задовольнив найдопитливіших представників мас-медіа.
— Ми очікували таку гру. Я вважаю, що ми вдало захищаємося, не даємо супернику створювати багато моментів, а самі створюємо. Але якийсь справжній нефарт – стійки, вдала гра голкіперів не дають показати кращий результат.
Сьогодні ми більш-менш зіграли зібрано, але напевно довго розкачувалися. Можливо, десь ми трохи давали їм розігнатися. Але нам потрібно було три очки, і ми їх взяли. І не важливо, який рахунок зустрічі. Правда, якби була команда трохи вища класом, то цілком би змогла покарати нас. Створені моменти треба реалізовувати і більш зібрано підходити до них.
Перед цією грою зі «Спортлідером+» була перша гра з цією командою в Хмельницькому. Я хотів би дещо роз’яснити з цього приводу. Хтось із їхніх працівників прес-служби писав, що перемога чи нічия МФК «Кардинал-Рівне» в Хмельницькому розцінюватиметься, як сенсація. Якщо він вважав тоді, що це буде сенсація, то нехай зараз подивиться на турнірну таблицю? У «Спортлідера+» 3 очки, різниця м’ячів «– 25». І в тому сезоні їхня команда зіграла 30 ігор і 29 із них програла. І говорити про те, що сенсацією для рівнян буде нічия… Ну, це просто безпідставно і не має жодного приводу. Тому мене це дуже заділо, і я зі своєї сторони їм дав зрозуміти, що якщо ми програємо, то я з’їм свій тренерський планшет.
Але це в жодному разі не стосувалося ні гравців, ні тренерів команди. Адже я особисто і вся наша команда поважаємо всіх тренерів і всіх своїх суперників. І не важливо, з ким ми граємо, чи то з аматорами, чи то з професійним колективом. До всіх ставлення однакове, всіх поважаємо і ставимося з повагою, готуємося до гри, розбираємо їхню гру, і в жодному разі в нас ніколи не присутня недооцінка суперника. Буває правда, що гра не складається, але ми поважаємо будь-якого суперника, навіть якщо граємо з дворовою командою. «Шапкозакидацьких» настроїв у нас немає.
Зараз ми вже зібралися і хочемо досягти результату. Але є певні причини, на яких хочу зупинитися окремо. Вони деякою мірою заважають нашій команді. Напевно і не лише нашій. І це не стосується суддівства, на яке я не хочу нарікати. У них є свої керівні органи – нехай вони розбираються. А ось що мене найбільше непокоїть, про це і хочу сказати.
Почну з гри з «Енергією». «Енергетики» відчули, що в них щось десь не клеїться в грі і не так все просто буде. І їхній віце-президент Володимир Фелишин у перерві, після гри, до гри все ходить і ходить за суддями. Щось їм шепоче. Про що він із ними говорить…
Приїжджаємо в Донецьк на гру з «Єнакієвцем» – те саме. Але вже не віце-президент, а вся світа «Єнакієвця» на чолі з Солодовником у перерві матчу, що було добре видно, і той хто знімав, я думаю, покаже цю картинку, обступила суддів. Що вони їм там говорили, судити складно. Можливо, цікаві анекдоти розповідали, які напередодні приготували, чи подарунки пропонували, може лякали… Цього я вже не знаю, але те, що йде вплив команд, які заявляють про певні завдання на сезон…
Проте і ми теж ставимо якісь задачі, але ж я не бігаю за суддями і нічого їм не пропоную. Якщо вже зробили Екстра-лігу, то треба і вести себе відповідно. А то зі сторони це просто не гарно виглядає.
Коли ми грали з «Ураганом». Чого наш президент вибігав на майданчик? Тому, що він вкладає свої гроші і бачить зі сторони суддівські помилки одну за одною, які ще й впливають на результат. Але я не виправдовую його, адже зі сторони це досить не гарно виглядає.
Що я цим хочу сказати? Якщо в нас команди більш грошовиті будуть залякувати суддів, чи їх там фінансувати, не знаю, що вони з ними там вирішують, чи анекдоти розказують… То тут хочу зауважити, що це нікуди не годиться. Тут навіть неозброєним оком помітно, що ми виграємо в першому таймі в Донецьку, а після перерви суддя вилучає нашого гравця, садить нас на 5 фолів. Я навіть не скажу, в чому була причина? Чи то залякали арбітра, чи можливо ввели в транс якийсь, судити складно. Чому він потрапив у таку «запару»? Але ж помилки на лице. І як підтверджує історія – всіх тих суддів дискваліфіковують. Отже ці помилки справді мали місце, а страждає хто? Команда. Що нам до того, що суддів дискваліфікували? Мені, наприклад, від цього не легше. А очки ми втратили. І зараз ми, хоча і в четвірку ще потрапляємо, але замість гандикапу, за якого наші хлопці могли себе більш-менш впевнено почувати, ми повинні віддавати всі сили в так званих «валідольних» іграх. І це все з того йде.
Не знаю, що робити і як правильно вийти з положення? Можливо, нехай наші президенти клубів збираються і вирішують це питання. Але це не можна так залишати.
Стосовно спаду, то я не вважаю, що в нас він є. Просто є певні об’єктивні причини. Взагалі то вона одна – травмовані гравці. Когут, Маринюк, Тригубець, Басич, Дармовіс – ці люди після серйозних травм. Але я на них розраховую. А щоб вони грали, їм потрібно мати ігрову практику. Зрозуміло, що в них не має ігрових кондицій, адже вони пропустили майже весь сезон. А тепер, щоб набрати кондицій, їм потрібно грати. Тому мені доводиться йти на ризик. Намагаюся їх частіше випускати, щоб вони довше грали. Але зрозуміло, що вони ще неготові, але по-іншому не можна. Їх потрібно награвати.
У нас ще попереду багато ігор, як в чемпіонаті, так і на Кубок України. І ми будемо боротися за місце в четвірці – це однозначно. Я думаю, що з кожною грою ці гравці будуть додавати. Будемо будувати четвірки, я вже визначився з гравцями, хто з них що може. Тепер головне, щоб не було рецидивів.
Ось і сьогодні, я сумнівався, чи зможе вийти на майданчик Чернієнко, але він мужній футболіст і відіграв сьогодні на уколах. На тиждень вилетів з обойми Гурко – вибив палець. А мені головне, щоб гравці були здорові. Адже, як не є, а на одне тренування прийшли всі гравці, а ось на іншому вже половину немає. Ще раз підкреслюю – головне, щоб всі були здорові, адже певна майстерність в нас є. А ось що робити з травмами, можливо в церкву треба піти.
У нас зараз згуртована команда і мені інших гравців не треба. Мене всі ці влаштовують. Дві четвірки в нас є і два запасних хороших гравці, які можуть грати, і плюс ще два хороших воротарі. Але все залежить від травм, хоча я вірю, що ми ту «удачу» переламаємо на свою сторону.
Кілька слів додам про Волянюка. Михайло до приходу до нас довгий час не тренувався, і коли прийшов, то сказав, що таких тренувань у нього не було, тому йому зараз досить важко. Він ніяк не може вийти з того ступору, але він старається. А ось інші вже знають, що я від них вимагатиму. Вони знають, що їх чекає на тренуваннях. Тому Когут, Маринюк уже майже готові. Вони приходять на тренування і ще до початку починають готуватися.
Взагалі тренування зараз досить не легкі. І якщо минулого року ми десь підлаштовувалися під вікових гравців і робили дещо менші навантаження, то зараз у нас на кожну гру люди виходять на важких ніжках, не на легких. Але я думаю, що з часом вони відійдуть від цього.
